Via est Vita

Kraków Rynek Główny
експериментую з новеньким фішаєм :)

У червні 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО до списку світового надбання були включені українські дерев'яні храми Карпатського регіону на території України та Польщі. Церкви, які лишилися на території України я відвідував (деякі неодноразово) і до того, як вони набули такого світового статусу та визнання. А от з тими, що лишилися на території Польщі, у так званому Закерзонні (етнічні українські території, що лишилися за т.зв. лінією Керзона - демаркаційною лінією, яку запропонував міністр іноземних справ Великобританії Дж.Керзон для визначення східного кордону другої Речі Посполитої), довго не складалося. То ж у свої минулорічні відвідини Підкарпатського воєводства Польщі вирішив відвідати і їх.

Читати далі

Про чарівне містечко Сьон, що є столицею південно-західного швейцарського кантону Валє, я дізнався вже після перших відвідин Швейцарії від когось з ЖЖ-друзів (даруйте, вже і не згадаю, від кого). Тоді я, віддаючи шану дахозносній швейцарській природі, був відверто не у захваті від швейцарських міст, які видавалися мені здебільшого сірими, як ото Цюрих, чи брунатними, як Женева, а загалом незатишними та непривітними. І отой ЖЖ-френд сказав, що то ще я не бачив Сьона. Тому наступну свою мандрівку до Швейцарії я планував так, аби обов'язково туди втрапити.

Читати далі

по кліку є більші розміри

Допиляв свій фотосайтик, якщо комусь то цікаво haidamac.com.ua
Корцінко для прівлєчєнія вніманія :)

по кліку - більша

Чарівне містечко Сьйон - столиця кантону Валє - одна з родзинок серед не дуже атракційної більшості міст Швейцарії.
Сиділи ми ото значить з k-kalinina на пагорбі у чиємусь винограднику, пили досить не зле швейцарське вино, закусюючи таким самим швейцарським сиром (ну тоді євро, так само як і франк, були не так, щоби дешеві, але не то шо зараз, тому можна було пиячити і закусювати :)) і чекали заходу сонця. Якщо ви думаєте, що швейцарці шарять в фотографії краще, і включають підсвітку на фоні закату, як би не так... Так що - це найкраще, що тоді вийшло з тієї фотосесії

по кліку - більші розміри

Біля Хотинської фортеці з k-kalinina

До цієї пам'ятки, що загубилася серед просторів Українського Степу, однієї погожої вересневої суботи витягла мене Катя Красницька. Всього якихось півтори години автобусом від Одеського Привозу (це з врахуванням довгого підбирання пасажирів на "посьолку Котовського") - і ви на місці...

Читати далі

Трішки фоток осені в Черкасах

( Read more... )