Перейти до вмісту

BMW Open

BMW Open
Інформація
ТурATP
Засновано1899
РозташуванняМюнхен
Німеччина
АренаMTTC Iphitos
КатегоріяТур ATP 250 /
ATP International Series /
ATP World Series
(1990–current)
ПокриттяҐрунт / відкритий
Турнірна сітка28S/16D
Призові€481,270 (2021)
Сайтbmwopen.de
CMNS: BMW Open у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

BMW Open (також нім. Internationale Tennis-Meisterschaften von Bayern, англ. Bavarian International Tennis Championships) — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводиться на відкритих ґрунтових кортах в Мюнхені, Німеччина, є частиною туру ATP 250. Заснований 1899 року як змішаний чоловічий і жіночий турнір[1][2][3], раніше був відомий під назвою Bavarian Open.[1]

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]

Неповний список фіналів:

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1899Австро-Угорщина Richard BlaulНімецька імперія Mr. Stratzer7–5, 4–6, 6–3.[1]
1900Німецька імперія Rudolf PummererВелика Британія Harold R. Bates6–0, 9–7.[1]
1904Чехословаччина Zdeněk ŽemlaНімецька імперія Rudolf Pummerer6–1, 6–2, 7–5.[1]
1905Німецька імперія Rudolf PummererНімецька імперія Otto Paul Lindpaintner6–1, 6–2, 6–3.[1]
1908Велика Британія George LogieНімецька імперія Генріх Кляйншрот7–5, 6–2, 6–1.[1]
1909Австро-Угорщина Фелікс Піпес[en]Німецька імперія Robert Kleinschroth6–0, ret.[1]
1910Німецька імперія Генріх КляйншротНімецька імперія Hugo Albrecht6–1, 6–0, 6–1.[1]
1928Аргентина Гільєрмо Робсон[en]Данія Ерік Ворм[en]6–3, 5–7, 7–5.[1]
1929Італія Альберто дель Боно[en]Данія Ерік Ворм[en]6–4, 6–4.[1]
1930Франція Emmanuel du PlaixСША Берклі Белл2–6, 6–3, 3–6, 6–2, 6–4.[1]
1931Японія Hyotaro SatoІспанія Енріке Маєр7–5, 4–6, 7–5, 6–1.[1]
1932Німеччина Heinz RemmertСША William Lawrence Breese6–1, 3–6, 6–3, 8–6.[1]
1933США William Lawrence BreeseНімеччина Edler von der Planitz6–4, 6–1.[1]
1935Німеччина Heinz TüscherНімеччина Ебергард Нурні[en]4–6, 6–2, 8–6.[1]
1936Німеччина Alfred GerstlНімеччина Rolf Göpfert6–4, 6–3.[1]
1937Австрія Ґеорґ фон МетаксаНімеччина Ludwig Louis Haensch4–6, 6–2, 4–6, 7–5, 6–3.[1]
1938Німеччина Edmund BartkowiakНімеччина Joachim Hildebrandt6-3, 6-2, 1-1, ret.[1]
1939Німеччина Геннер ГенкельНімеччина Engelbert Koch6–4, 6–4, 6–2.[1]
1940–1945Не проводився
1946Німеччина Готтфрід фон КраммЧехословаччина Родеріх Менцель6–3, 6–0, 6–3.[1]
1947Чехословаччина Родеріх МенцельНімеччина Готтфрід фон Крамм6–2, 6–4, 6–2.[1]
1948Німеччина Helmuth GulczНімеччина Willi Stingl7–5, retd.[1]
1949Німеччина Готтфрід фон КраммНімеччина Ернст Бухгольц3–6, 7–5, 6–1, 6–0.[1]
1950Німеччина Готтфрід фон КраммЧехословаччина Jan Dostál6–4, 6–4, 6–1.[1]
1951Італія Роландо Дель Белло[en]Чехословаччина Родеріх Менцель6–2, 1–6, 7–5, 6–2.[1]
1952Не проводився
1953Єгипет Ярослав Дробний (тенісист)Бразилія Армандо Віейра[en]6–3, 6–1, 6–3.[1]
1954США Бадж ПеттіСША Г'ю Стюарт[en]6–4, 6–2, 6–4.[1]
1955США Бадж ПеттіСША Арт Ларсен6–3, 6–3, 6–3.[1]
1956США Бадж ПеттіАвстралія Лью Гоуд1–6, 0–6, 6–2, 7–5, 6–4.[1]
1957Австралія Мервін РоузСША Бадж Петті5–7, 12–10, 5–7, 6–2, 6–4.[1]
1958Італія Орландо СіролаЧилі Луїс Аяла3–6, 7–5, 1–6, 11–9, 6–4.[1]
1959Австралія Боб Г'юїттФранція П'єр Дармон6–3, 6–3, 8–6.[1]
1960Австралія Дон КендіШвеція Ян-Ерік Лундквіст[en]5–7, 6–3, 6–0, 3–6, 6–2.[1]
1961Австралія Рой ЕмерсонАвстралія Боб Г'юїтт6–2, 6–3, 6–2.[1]
1962Бразилія Жозе Едісон Мандаріно[en]Іспанія Мануель Сантана1–6, 6–3, 6–2, 6–4.[1]
1963Чилі Патрісіо РодрігесЮгославія Нікола Пилич1–6, 4–6, 7–5, 9–7, 6–2.[1]
1964Іспанія Мануель СантанаАвстралія Боб Г'юїтт6–2, 6–3, 11–9.[1]
1965ФРН Крістіан КункеФРН Інго Будінг[en]6–4, 6–1, 6–3.[1]
1966Угорщина Іштван ГуяшФРН Вільгельм Бунгерт6–4, 4–6, 8–6, 9–7.[1]
1967Австралія Мартін МаллігенФРН Вільгельм Бунгерт6–4, 3–6, 6–4, 6–4.[1]
1968Італія Мартін МаллігенРумунія Йон Ціріак6–3, 3–6, 7–5, 6–3.[1]
Історія тенісу
1969ПАР Боб Г'юїттФРН Крістіан Кунке6–4, 3–6, 6–2, 6–2.[1]
1970Румунія Йон ЦіріакЮгославія Нікола Пилич2–6, 9–7, 6–3, 6–4.[1]
1971Іспанія Хуан Хісберт стар.Угорщина Петер Соке6–2, 6–4, 6–4.[1]
1972Не проводився
1973США Сенді МеєрФРН Гаральд Ельшенбройх6–4, 6–3, 6–3
1974ФРН Юрген ФассбендерФранція Франсуа Жоффре6–2, 5–7, 6–1, 6–4
1975Аргентина Гільєрмо ВіласФРН Карл Майлер2–6, 6–0, 6–2, 6–3
1976Іспанія Мануель ОрантесФРН Карл Майлер6–1, 6–4, 6–1
1977Югославія Желько ФрануловичПарагвай Віктор Печчі6–1, 6–1, 6–7, 7–5
1978Аргентина Гільєрмо ВіласВелика Британія Бастер Моттрам6–1, 6–3, 6–3
1979Іспанія Мануель ОрантесПольща Войцех Фібак6–3, 6–2, 6–4
1980ФРН Рольф ГерінгФранція Крістоф Фресс6–2, 0–6, 6–2, 6–2
1981Нова Зеландія Кріс ЛьюїсФранція Крістоф Роже-Васслен4–6, 6–2, 2–6, 6–1, 6–1
1982США Джін МеєрФРН Петер Ельтер3–6, 6–3, 6–2, 6–1
1983Чехословаччина Томаш ШмідШвеція Йоакім Нюстром6–0, 6–3, 4–6, 2–6, 7–5
1984Чехословаччина Лібор ПімекСША Джін Меєр6–4, 4–6, 7–6, 6–4
1985Швеція Йоакім НюстромФРН Ганс Шваєр6–1, 6–0
1986Іспанія Еміліо Санчес ВікаріоФРН Ріккі Остертун6–1, 6–3
1987Аргентина Гільєрмо Перес РольданЧехословаччина Мар'ян Вайда6–3, 7–6
1988Аргентина Гільєрмо Перес РольданШвеція Юнас Свенссон7–5, 6–3
1989СРСР Андрій ЧесноковЧехословаччина Мартін Стршелба5–7, 7–6, 6–2
1990Чехословаччина Карел НовачекАвстрія Томас Мустер6–4, 6–2
1991Швеція Магнус ГустафссонАргентина Гільєрмо Перес Рольдан3–6, 6–3, 4–3, retired
1992Швеція Магнус ЛарссонЧехословаччина Петр Корда6–4, 4–6, 6–1
1993США Іван ЛендлНімеччина Міхаель Штіх7–6(7–2), 6–3
1994Німеччина Міхаель ШтіхЧехія Петр Корда6–2, 2–6, 6–3
1995ПАР Вейн ФеррейраНімеччина Міхаель Штіх7–5, 7–6(8–6)
1996Чехія Ктіслав ДоседельІспанія Карлос Моя6–4, 4–6, 6–3
1997Австралія Марк ФіліппуссісІспанія Алекс Корретха7–6(7–3), 1–6, 6–4
1998Швеція Томас ЕнквістСША Андре Агассі6–7(4–7), 7–6(8–6), 6–4
1999Аргентина Франко СкілларіРумунія Андрей Павел6–4, 6–3
2000Аргентина Франко СкілларіНімеччина Томмі Гаас6–4, 6–4
2001Чехія Їржі Новак (тенісист)Франція Антоні Дюпюї6–4, 7–5
2002Марокко Юнес Ель-АйнауїНімеччина Райнер Шуттлер6–4, 6–4
2003Швейцарія Роджер ФедерерФінляндія Яркко Ніємінен6–1, 6–4
2004Росія Микола ДавиденкоНідерланди Мартін Веркерк6–4, 7–5
2005Аргентина Давід НалбандянРумунія Андрей Павел6–4, 6–1
2006Бельгія Олів'є РохусБельгія Крістоф Вліген6–4, 6–2
2007Німеччина Філіпп КольшрайберРосія Михайло Южний2–6, 6–3, 6–4
2008Чилі Фернандо ГонсалесІталія Сімоне Болеллі7–6(7–4), 6–7(4–7), 6–3
2009Чехія Томаш БердихРосія Михайло Южний6–4, 4–6, 7–6(7–5)
2010Росія Михайло ЮжнийХорватія Марин Чилич6–3, 4–6, 6–4
2011Росія Микола ДавиденкоНімеччина Флоріан Маєр (тенісист)6–3, 3–6, 6–1
2012Німеччина Філіпп КольшрайберХорватія Марин Чилич7–6(10–8), 6–3
2013Німеччина Томмі ГаасНімеччина Філіпп Кольшрайбер6–3, 7–6(7–3)
2014Словаччина Мартін Кліжан[en]Італія Фабіо Фоніні2–6, 6–1, 6–2
2015Велика Британія Енді МаррейНімеччина Філіпп Кольшрайбер7–6(7–4), 5–7, 7–6(7–4)
2016Німеччина Філіпп КольшрайберАвстрія Домінік Тім7–6(9–7), 4–6, 7–6(7–4)
2017Німеччина Александр ЗверєвАргентина Гідо Пелья6–4, 6–3
2018Німеччина Александр ЗверєвНімеччина Філіпп Кольшрайбер6–3, 6–3
2019Чилі Крістіан ГарінІталія Маттео Берреттіні6–1, 3–6, 7–6(7–1)
2020Не проводився через Коронавірусну хворобу
2021Грузія Ніколоз БасілашвіліНімеччина Ян-Леннард Штруфф[en]6–4, 7–6(7–5)
2022Данія Гольгер РунеНідерланди Ботік ван де Зандсгулп[en]3–4, retired
2023Данія Гольгер РунеНідерланди Ботік ван де Зандсгулп[en]6–4, 1–6, 7–6(7–3)
2024Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en]США Тейлор Фріц7–5, 6–3
2025Німеччина Александр ЗверєвСША Бен Шелтон6–2, 6–4
2026США Бен ШелтонІталія Флавіо Коболлі6–2, 7–5

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1974Іспанія Антоніо Муньйос
Іспанія Мануель Орантес
ФРН Юрген Фассбендер
ФРН Ганс-Юрген Поманн
2–6, 6–4, 7–6, 6–2
1975Польща Войцех Фібак
Чехословаччина Ян Кодеш
Чехословаччина Мілан Голечек
ФРН Карл Майлер
7–5, 6–3
1976Іспанія Хуан Хісберт стар.
Іспанія Мануель Орантес
Німеччина Юрген Фассбендер
Німеччина Ганс-Юрген Поманн
1–6, 6–3, 6–2, 2–3, retired
1977Чехословаччина Франтішек Пала
Угорщина Балаж Тароці
Югославія Нікола Шпер
США Джон Вітлінгер
6–3, 6–4
1978Румунія Йон Ціріак
Аргентина Гільєрмо Вілас
ФРН Юрген Фассбендер
Нідерланди Том Оккер
3–6, 6–4, 7–6
1979Польща Войцех Фібак
Нідерланди Том Оккер
ФРН Юрген Фассбендер
Франція Жан-Луї Ейє
7–6, 7–5
1980Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт
ПАР Боб Г'юїтт
Австралія Девід Картер
Нова Зеландія Кріс Льюїс
7–6, 6–1
1981Австралія Девід Картер
Австралія Пол Кронк
США Ерік Фромм
Ізраїль Шломо Глікштейн
6–3, 6–4
1982США Чіп Гупер
США Мел Перселл
ПАР Тіан Вільюн
ПАР Дані Віссер
6–4, 7–6
1983Нова Зеландія Кріс Льюїс
Чехословаччина Павел Сложил
Швеція Андерс Яррід
Чехословаччина Томаш Шмід
6–4, 6–2
1984ФРН Борис Бекер
Польща Войцех Фібак
США Ерік Фромм
Румунія Флорін Сегирчяну
6–4, 4–6, 6–1
1985Австралія Марк Едмондсон
Австралія Кім Ворвік
Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
4–6, 7–5, 7–5
1986Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
Австралія Бродерік Дайк
Австралія Веллі Месур
6–3, 4–6, 6–3
1987США Джим П'ю
США Блейн Вілленборг
Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
7–6, 4–6, 6–4
1988США Рік Ліч
США Джим П'ю
Аргентина Альберто Манчіні
Аргентина Крістіан Мініуссі
7–6, 6–1
1989Іспанія Хав'єр Санчес
Угорщина Балаж Тароці
Австралія Пітер Дуен
Австралія Лорі Вордер
7–6, 6–3
1990ФРН Удо Ріглевскі
ФРН Міхаель Штіх
Чехословаччина Петр Корда
Чехословаччина Томаш Шмід
6–1, 6–4
1991США Патрік Гелбрайт
США Тодд Вітскен
Швеція Андерс Яррід
ПАР Дані Віссер
7–5, 6–4
1992ПАР Девід Адамс
Нідерланди Менно Остінг
Австралія Карл Лімбергер
Чехословаччина Томаш Анзарі
3–6, 7–5, 6–3
1993Чехія Мартін Дамм
Швеція Генрік Гольм
Чехія Карел Новачек
Німеччина Карл-Уве Штеб
6–0, 3–6, 7–5
1994Росія Євген Кафельников
Чехія Давід Рікл
Німеччина Борис Бекер
Чехія Петр Корда
7–6, 7–5
1995США Тревор Кронеманн
Австралія Девід Макферсон
Аргентина Луїс Лобо
Іспанія Хав'єр Санчес
6–3, 6–4
1996ПАР Лен Бейл
Нідерланди Стефен Нотебом
Франція Олів'є Делетр
Італія Дієго Наргісо
4–6, 7–6, 6–4
1997Аргентина Пабло Альбано
Іспанія Алекс Корретха
Німеччина Карстен Браш
Німеччина Єнс Кніппшильд
3–6, 7–5, 6–2
1998Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд
Австралія Джошуа Ігл
Австралія Ендрю Флорент
6–0, 6–3
1999Аргентина Даніель Оршанік
Аргентина Маріано Пуерта
Італія Массімо Бертоліні
Італія Крістіан Бранді
7–6, 3–6, 7–6
2000ПАР Девід Адамс
ПАР Джон-Лаффньє де Ягер
Білорусь Максим Мирний
Югославія Ненад Зімоньїч
6–4, 6–4
2001Чехія Петр Лукса
Чехія Радек Штепанек
Бразилія Жайме Онсінс
Аргентина Даніель Оршанік
5–7, 6–2, 7–6
2002Чехія Петр Лукса
Чехія Радек Штепанек
Чехія Петр Пала
Чехія Павел Візнер
6–0, 6–7, [11–9]
2003Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Ульєтт
Австралія Джошуа Ігл
США Джаред Палмер
6–3, 7–5
2004США Джеймс Блейк
Багамські Острови Марк Мерклейн
Австрія Юліан Ноул
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
6–2, 6–4
2005Хорватія Маріо Анчич
Австрія Юліан Ноул
Німеччина Флоріан Маєр (тенісист)
Німеччина Александер Васке
6–3, 1–6, 6–3
2006Румунія Андрей Павел
Німеччина Александер Васке
Австрія Александер Пея
Німеччина Б'єрн Фау
6–4, 6–2
2007Німеччина Філіпп Кольшрайбер
Росія Михайло Южний
Чехія Ян Гаєк
Чехія Ярослав Левинський
6–1, 6–4
2008Німеччина Міхаель Беррер
Німеччина Райнер Шуттлер
США Скотт Ліпскі
США Девід Мартін
7–5, 3–6, [10–8]
2009Чехія Ян Герних
Чехія Іво Мінарж
Австралія Ешлі Фішер
Австралія Джордан Керр
6–4, 6–4
2010Австрія Олівер Марах
Іспанія Сантьяго Вентура Бертомеу
США Ерік Буторак
Німеччина Міхаель Кольманн
5–7, 6–3, [16–14]
2011Італія Сімоне Болеллі
Аргентина Орасіо Себальйос
Німеччина Андреас Бек
Німеччина Крістофер Кас
7–6(7–3), 6–4
2012Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Філіп Полашек
Бельгія Ксав'є Малісс
Бельгія Дік Норман
6–4, 7–5
2013Фінляндія Яркко Ніємінен
Росія Дмитро Турсунов
Кіпр Маркос Багдатіс
США Ерік Буторак
6–1, 6–4
2014Велика Британія Джеймі Маррей
Австралія Джон Пірс (тенісист)
Велика Британія Колін Флемінг
Велика Британія Росс Гатчінс
6–4, 6–2
2015Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
Німеччина Александр Зверєв
Німеччина Міша Зверєв[en]
4–6, 6–1, [10–5]
2016Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс (тенісист)
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
6–3, 3–6, [10–7]
2017Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
Франція Жеремі Шарді
Франція Фабріс Мартен
6–3, 6–3
2018Хорватія Іван Додіг
США Ражів Рам
Хорватія Нікола Мектич
Австрія Александер Пея
6–3, 7–5
2019Данія Фредерік Нільсен
Німеччина Тім Пюц
Бразилія Марсело Демолінер[en]
Індія Дівідж Шаран[en]
6–4, 6–2
2020Не проводився через Коронавірусну хворобу
2021Німеччина Кевін Кравіц
Нідерланди Веслі Колгоф
Бельгія Сандер Жіє[en]
Бельгія Йоран Вліґен[en]
4–6, 6–4, [10–5]
2022Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Андреас Міс
Бразилія Рафаель Матос
Іспанія Давід Веґа Ернандес[en]
4–6, 6–4, [10–7]
2023Австрія Александер Ерлер[en]
Австрія Лукас Мідлер[en]
Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Тім Пюц
6–3, 6–4
2024 Індія Юкі Бгамбрі[en]
Франція Альбано Оліветті[en]
Німеччина Андреас Міс
Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en]
7–6(8–6), 7–6(7–5)
2025 Швеція Андре Ґоранссон[en]
Нідерланди Сем Вербек
Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Тім Пюц
6–4, 6–4
2026 Німеччина Якоб Шнайттер[en]
Німеччина Марк Вальнер[en]
Франція Тео Аррібаже
Франція Альбано Оліветті[en]
6–4, 6–7(4–7), [12–10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 Tournaments: 'Bavarian International - Bavarian Open. The Tennis Base. Tennismem SL. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 20 вересня 2023. [Архівовано 2023-05-15 у Wayback Machine.]
  2. Sports Corner; Tennis. The Sydney Morning Herald. Sydney, Australia: The Wikipedia Library - Newspapers.Com. 12 серпня 1970. с. 15. Процитовано 20 вересня 2023.
  3. Tiriac Wins Bavarian Meet. Reno Gazette-Journal. Reno, Nevada: The Wikipedia Library - Newspapers.Com. 12 серпня 1970. с. 41. Процитовано 20 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

48°11′06″ пн. ш. 11°36′50″ сх. д. / 48.18500° пн. ш. 11.61389° сх. д. / 48.18500; 11.61389